Воробець Олексій Дмитрович

Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Кафедра філології та методики

початкової освіти

Виконала:

студентка групи ПОДО-35

Шимоня Ліна Іванівна

Перевірив:

Воробець Олексій Дмитрович

Івано-Франківськ, 2014

1. Абзац (від нім. absatz — уступ) — частина тексту, яка починається з абзацного відступу і закінчується кінцевим рядком, що служить для об’єднання взаємопов’язаних пропозицій в одне логічне ціле.

2. Автобіографія – документ з невизначеним рівнем стандартизації,тому основні вимоги до його написання полягають насамперед у вичерпності потрібних і в лаконізмі викладу.

3. Адресант— установа чи особа, яка відправляє документ.

4. Адресат — установа чи особа, якій надіслано документ.

5. Акт(від лат. actus, ago — приводжу в рух) – це документ правової чинності, в якому констатуються або підтверджуються факти, події, пов’язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів, вчинками посадових осіб.

6. Акцент(від лат. accentus — наголос) — виділення фонетичними засобами складу в слові.

7. Акція(від лат. actio — дозвіл) - цінний папір, що приносить дивіденти; свідоцтво, що підтверджує участь його власника в акціонерному товаристві.

8. Алфавіт — сукупність вихідних попарно різних графічних знаків (букв), застосовуваних у тій чи іншій області і розміщених у певному порядку.

9. Анкета — документ, що являє собою трафаретний текст, який містить питання щодо певної теми і місце для відповідей на них.

10. Анотаційний переклад – це стисла характеристика оригіналу, що є переліком основних питань, іноді містить критичну оцінку.

11. Анотація (від лат. annotatio — помітка, зауваження) — короткий, стислий виклад змісту статті, звіту, рукописного тексту тощо.

12. Антоніми – слова з прямо протилежним значенням.

13. Арго – умовна гілка з певної соціальної групи з набором слів,незрозумілих для не втаємничених у справи цієї групи людей.

14. Арготизми – слова і вислови з арго ,уживані в загальнонародній мові.

15. Аргументація — це процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.

16. Аргументи — це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза.

17. Аркуш — окремий (або в сукупності з іншими аркушами) прямокутний шматок паперу.

18. Архаїзми – слова,які позначають існуючі й нині предмети,явища,процеси,але з певних причин перестали активно вживатися в мові,оскільки були замінені іншими.

19. Атестат (від лат. attesto — підтверджую) — документ, що засвідчує закінчення навчання.

20. Аудиторія – це колективний суб’єкт суперечки.

21. Бесіда – це розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, розв’язання важливих проблем.

22. Бібліографія – це список літератури з певного питання.

23. Бланк документа - стандартний аркуш паперу з відтвореним на ньому постійним текстом документа й місцем, залишеним для змінної інформації.

24. Виконавчий документ – письмовий документ встановленої форми і змісту, що видає суд, інші юрисдикційні органи для примусового виконання прийнятих рішень, ухвал, інших актів.

25. Виписки – це цитати, або короткий, близький дослівного, виклад змісту потрібного уривка тексту.

26. Висновок — документ, що містить думку, висновок установи, спеціаліста щодо якогось документа чи питання.

27. Витяг — це частина оригіналу документа, яка оформляється для вирішення питань, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємства.

28. Витяг з протоколу – це певна частина протоколу,що відображає конкретне окреме питання порядку денного,оформлена належним чином.

29. Вихідний документ - документ, створений в організації для використання його іншою організацією.

30. Відгук – документ, у якому висловлюються думки спеціаліста з приводу якої-небудь роботи , а також висновки про різні наукові, навчальні роботи, звіти тощо.

31. Відомість — перелік будь-яких даних, розташованих у певному порядку.

32. Візитки – це невеликі за розмірами носії певної інформації.

33. Вказівка — це розпорядницький документ, який створюють на підприємствах, переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також для організації виконання наказів, інструкцій та інших актів органів управління.

34. Внутрішній документ - документ, який використовується для ор-ганізації роботи підприємства.

35. Вузькогалузеві терміни – це терміни, характерні лише для певної галузі.

36. Вхідний документ - документ, який надійшов на підприємство від зовнішніх партнерів. Більшість вхідних документів, як правило, по-роджують відповідні вихідні документи, причому виконані у чітко визначені терміни.

37. Гарантійний лист – це службовий лист,якого пишуть для підтвердження певних умов,зобов’язань.

38. Гриф секретності (фр. griffe – клеймо, штемпель) – штамп установленого зразка, обов'язковий реквізит кожного матеріального носія інформації, віднесеної до державної таємниці.

39. Двомовні словники – словники-перекладачі.

40. Дебати (від фр. – сперечатися) – це представлення своїх ідей,поглядів,концепцій,програм,свого бачення розв’язання важливих державних, громадських,культурно-освітніх,економічних проблем на противагу іншій стороні дебатів.

41. Демонстрація — це форма зв'язку тези і аргументів, завдяки якій показується, чому із істинності аргументів випливає істинність тези.

42. Державна мова - це закріплена традицією або законодавством мова,вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства,громадських органах та організаціях,на підприємствах,у закладах освіти,науки,культури,у сферах зв’язку та інформатики.

43. Джерело інформації — будь-яка система, що створює повідомлення або містить інформацію, призначену для її передачі.

44. Диплом — документ, що засвідчує закінчення навчального закладу, про здобуття вчених звань, присвоєння наукових ступенів, нагорода переможцям та учасникам конкурсів, змагань.

45. Дискусія (від лат. – розгляд,дослідження) – це обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини.

46. Диспут (від лат. – досліджую,сперечаюсь) – це заздалегідь підготовлена і проведена на обрану тему публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.

47. Діалекти – це відгалуження загальнонародної мови,яким говорить частина народності,нації, племені.

48. Діалектизми – це слова,що вживаються в окремих говорах або наріччях і не поширені в мові всього народу.

49. Ділова бесіда — це форма обміну інформацією між двома чи декількома особами у "вузькому колі".

50. Ділова доповідь — це діловий документ, що містить виклад певних питань обов'язково з висновками та припущеннями.

51. Ділова нарада — це поширена форма управління для вироблення оптимальних рішень, що дозволяє використовувати колективний розум і знання для вирішення складних актуальних проблем, організувати обмін інформацією, думками й накопиченим досвідом між окремими працівниками, структурними підрозділами підприємства.

52. Ділове спілкування – це усний контакт між співрозмовниками,які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання розв’язати конкретні проблеми.

53. Діловодство — це комплекс різних робіт зі службовими документами (від їх підготовки до здачі в архів), що виконуються в установах, організаціях і адміністративних апаратах підприємств у ході виконання ними своїх функцій і завдань. Під діловодством розуміють також методи і прийоми роботи зі службовою документацією.

54. Довідка — це документ, який містить опис та підтвердження юридичних та біографічних фактів і подій, пов’язаних з діяльністю окремих осіб, обставинами діяльності установ, організацій.

55. Довіреність — письмове уповноваження, яке видає одна особа (довіритель) іншій особі (повіреному) для представництва перед третіми особами.

56. Договір — це документ, у якому зафіксована угода між сторонами про взаємодію і який оформлений відповідним способом.

57. Документ (від лат. documentum — повчальний приклад, взірець) - основний вид ділової мови, засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людини.

58. Документ вторинний — документ, підготовлений у ході перетворення інформації на основі вивчення змісту первинного документа.

59. Документ неофіційний — документ рекомендаційного характеру, що не має законодавчої сили.

60. Документ нормативний — офіційний документ, що містить певні правила, норми і т.д.

61. Документ особистого походження - документ, який створює особа поза сферою її службової діяльності або виконання громадських обов'язків.

62. Документ офіційний — документ, що має певну законодавчу силу і випускається від імені тієї чи іншої офіційної особи, органу або установи.

63. Документ первинний — документ, що безпосередньо містить результати вивчення, дослідження, розробки і т.д.

64. Документ службовий — документ, підготовлений у якій-небудь організації, який служить для забезпечення керування діяльністю цієї організації і підвідомчих їй організацій та підрозділів.

65. Документаційна діяльність — сукупність процесів збору й опрацювання документів.

66. Документація — збір документів.

67. Доповідна записка – документ,адресований керівникові даної чи вищої установи з повідомленням про ситуацію,що склалася,про наявні факти,явища,про виконану роботу з висновками та пропозиціями авторами.

68. Доповідь - документ, в якому викладаються певні питання, наводяться висновки, вносяться пропозиції.

69. Доручення - письмове повноваження, що видається установою або окремою особою іншій для подання третій особі (фізичній чи юридичній) при здійсненні якихось юридичних дій, одержанні певних грошових коштів або матеріальних цінностей.

70. Досьє — сукупність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи, особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.

71. Дублікат (від лат. dublicatus — подвоєний) — примірник документа, що створюється на заміну оригіналу, і який має однакову з оригіналом силу.

72. Експозиція – встановлення миттєвого контакту з аудиторією,створення атмосфери доброзичливості,утримання уваги та спонукання інтересу до теми презентації.

73. Етикет - це норми поведінки людини в різних ситуаціях: у міжособистісних стосунках, сім'ї, колективі, суспільстві, які є відмінними у різних верств населення і у різних народів.

74. Жанри – різновиди текстів певного стилю,що різняться,насамперед,метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.

75. Жаргон – один з різновидів соціальних діалектів,що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики ,синонімічної до слів загального вжитку,фразеології,іноді й особливостями вимови.

76. Жаргон професійний — замінники термінів, властиві мові певної вузької групи працівників, що знижують загальний рівень мовленнєвої культури.

77. Журнал (фр. journal — газета) – документ, що укладається за певною формою і містить систематичні записи відомостей, подій, операцій, рішень тощо.

78. Загальнонаукові терміни – терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях .

79. Заголовок до тексту — реквізит, що відбиває головну ідею тексту, і формується за допомогою від дієслівного іменника.

80. Заповіт — документ, у якому викладено волевиявлення заповідача, щодо розпорядження належним йому майном або частиною майна одній чи кільком особам, як таким, що входять або не входять до кола законних спадкоємців, державі або окремим державним органам на випадок його смерті.

81. Запрошення — документ, що адресується конкретній особі і містить пропозиції щодо участі в події, заході, з проханням взяти в ній участь (активну чи споглядальну).

82. Заява — документ, адресований посадовій особі установи або підприємства, у якому заявник викладає своє прохання до нього.

83. Збори — це форма колективного обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість. їх проводять з метою спільного осмислення певного питання.

84. Звіт — це службовий документ, що містить повідомлення про діяльність особи або організації, підсумок виконання дорученої роботи, справи і т.п.

85. Звітна доповідь — це доповідь, яка виголошується під час звіту про роботу якогось органу за певний період.

86. Зворотна конструкція – це конструкція, у якій підмет одночасно є як суб’єктом, так і об’єктом.

87. Ідіоми – це фразеологічні одиниці,зміст яких не залежить від значення його складових частин.

88. Інструкція - нормативно-правовий акт, створений органом управління з метою встановлення загальних правил, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності підприємств, установ, організацій, окремих їх підрозділів та служб, а також посадових осіб або громадян.

89. Інформація — зміст якого-небудь повідомлення; інформація про що-небудь, яка розглядається в аспекті її передачі в просторі і часі.

90. Інформація графічна — інформація, що виражається і передається за допомогою наочних графічних образів, що не складають алфавіту.

91. Інформація документальна — інформація, закріплена на спеціально вибраному матеріальному носії; зміст документа або тексту.

92. Інформація не документальна (незакріплена) — інформація, що не фіксується спеціально на якому-небудь матеріальному носії. При цьому вона обов’язково має матеріальний об’єкт — носій інформації, але він не має документального характеру.

93. Інформація письмова — документальна інформація, що виражається в письмовому вигляді за допомогою тієї або іншої системи запису знаків; зміст письмового документа.

94. Інформація повна — інформація, що дозволяє вичерпно відповісти на поставлене запитання.

95. Інформація чисельна — інформація, що має кількісний характер і відображається за допомогою цифр.

96. Історизми – це слова,що позначили предмети і явища,які зникли з життя людей.

97. Кінцевий рядок — останній рядок абзацу.

98. Класифікаційна система — система, структура якої передбачає упорядковане розміщення багатьох об’єктів на основі встановлених зв’язків і залежностей між ознаками цих об’єктів. Наочне відображення класифікаційної системи одержують у вигляді класифікаційних таблиць або схем.

99. Класифікація — процес віднесення об’єкта до певного підрозділу якої-небудь класифікації, здійснюваний на основі визначення наявності або відсутності заданої ознаки в цьому об’єкті.

100. Класифікація документів – це поділ документів на класи за найбільш загальними ознаками подібності та відмінності.

101. Кліше – звичний зворот,регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій,стосунків між людьми,тощо.

102. Кодифікація термінів – це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

103. Комунікативна інтенція (від лат.-прагнення) – осмислений чи інтуїтивний намір адресанта,який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб її втілення.

104. Комунікативна компетенція – сукупність комунікативних стратегій і комунікативних правил, постулатів,конвенцій тощо,якими володіють учасники спілкування.

105. Комунікативна мета – стратегічний результат,на який скероване конкретне спілкування,комунікативний акт.

106. Комунікативна тактика – визначена лінія поведінки на певному етапі комунікативної взаємодії, спрямована на одержання бажаного ефекту чи запобігання ефекту небажаного.

107. Комунікативний досвід – сукупність знань про вдалі та невдалі комунікативні тактики,які сприяють або не сприяють реалізації відповідних комунікативних стратегій.

108. Комунікативні закони – найзагальніші не жорстокі тенденції,які наявні у всіх типах групового і масового спілкування.

109. Комунікація – смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії.

110. Конспект – особливий вид тексту , який створений в результаті аналітико-синтетичної обробки інформації першоджерела, тобто скорочений запис певної інформації що дозволяє його авторові одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити інформацію.

111. Контракт – це особлива форма трудового договору,в якому строк його дії, права,обов’язки і відповідальність сторін,умови матеріального забезпечення та організації праці працівника,умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.

112. Корінець — місце згинання і скріплення аркушів, переплетення або обкладинки видання.

113. Критерій — ознака, яка при оцінці функціонуючих об’єктів приймається в якості найбільш істотної.

114. Критика аргументів – це вид критики,який спрямований на обгрунтування оратором неприйнятності тих аргументів,які використовувала інша людина на своєї тези.

115. Критика тези – це вид критики,який спрямований на обґрунтування оратором неприйнятності того твердження,що захищалось іншою людиною.

116. Критика форми – це вид критики,який спрямований на обґрунтування оратором відсутності зв’язку між аргументами та тезою іншої людини.

117. Культура мовлення – це наука,що вивчає нормативність мови,її відповідність тим вимогам ,що ставлять перед мовою у суспільстві.

118. Культура спілкування – це цілісна система,яка складається із взаємопов’язаних моральних та психологічних компонентів,кожен з яких вносить своє в характеристику цілого.

119. Культурна мови – це сукупність відповідності нормам вимови ,слововживання та ін.,установленими для певної мови;здатність наслідувати кращі зразки у своєму індивідуальному мовленні.

120. Лист – це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією.

121. Лист-запит – це різновид комерційного листа,що містить прохання надати докладну інформацію про певні товари,послуги,або уточнити вже наяву попередню інформацію про фірму,банк,тощо.

122. Лист-повідомлення – це такий службовий лист,у якому доводять до чийогось відома,повідомляють комусь певну інформацію.

123. Логічний наголос – це виділення за смисловим значенням якогось слова чи словосполучення.

124. Маніпулятор – це частина нашої свідомості,яка свідомо або несвідомо вдається до всіляких хитрощів, щоб контролювати ситуацію та досягти своєї мети.

125. Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях.

126. Міжособистісні взаємини в спілкуванні – це такі взаємозв’язки між людьми,які суб’єктивно переживаються та об’єктивно виявляються в характері та способах взаємного впливу.

127. Міркування – спосіб викладу,за якого логічно послідовний ряд визначень, суджень і висновків розкриває внутрішній зв'язок явищ і,як правило,доводить певне положення.

128. Мова – це суспільне явище,вона виникає розвивається й функціонує в суспільстві,охоплює всі сфери суспільного життя: освіту,науку,мистецтво та інші.

129. Мова професійного спілкування - це функціональний різновид української літературної мови,яким послуговуються представники певної галузі виробництва,професії,роду занять.

130. Мовленнєва професійна компетенція - це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування.

131. Мовленнєве спілкування – це передусім соціальна взаємодія,оскільки в неї люди вступають не для того щоб обмінятися інформацією,це завжди лише засіб досягнення іншої,не мовленнєвої мети,яка може і не усвідомлюватися комуні кантами.

132. Мовленнєвий етикет – реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування,вибір мовних засобів вираження.

133. Мовлення - форма існування мови,тобто різноманітне використання мови людьми в усіх сферах громадського та особистого життя.

134. Мовна політика – це система заходів ,спрямованих на регулювання мовних відносин в державі,зміну чи збереження мовної ситуації в державі.

135. Мовна професійна компетенція - це сума систематизованих знань,норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом.

136. Мовний етикет – це сукупність словесних форм ввічливості,прийнятих у певному колі людей ,у певному суспільстві,у певній країні.

137. Мовний стиль – це сукупність засобів,вибір яких зумовлюється змістом,метою та характером висловлювання.

138. Модель професійної компетентності педагога – це уявний зразок складників,що формують ідеального професіонала.

139. Навіювання — це психологічний вплив однієї людини па іншу або на групу людей, що передбачає некритичне сприймання висловлених думок і волі.

140. Наголос – вимова одного із складів з більшою силою голосу.

141. Наказ — це правовий акт, який видається керівником підприємства на правах єдиноначальності й у межах його компетенції для вирішення основних і оперативних завдань, що стоять перед даним підприємством.

142. Накладна — це обліковий документ, що надає право на одержання, відправлення вантажів або матеріальних цінностей.

143. Нарада — це одна з найдорожчих видів службової діяльності.

144. Наслідування – особлива форма поведінки людини,що полягає у відтворенні нею дій інших осіб.

145. Наукова доповідь — це доповідь, у якій інформується про наукові спостереження, досліди, їх результати, нові відкриття, зроблено узагальнення наукових даних.

146. Наукова етика – це сукупність встановлених та визначених науковою спільнотою норм поведінки,правил, моралі наукових працівників, зайнятих у сфері науково-технологічної та педагогічної діяльності.

147. Наукова робота – це письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел.

148. Наукова стаття – один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження , висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань.

149. Невербальні засоби спілкування – елементи комунікативного коду,які мають немовну природу і разом із засобами мовного коду служать для створення передавання і сприйняття повідомлень.

150. Номенклатура – це сукупність умовних символів, графічних позначок, греко-латинських назв на позначення певного маркування.

151. Нормативно-правовий акт — письмовий документ компетентного державного органу, в якому закріплено забезпечування нею формально-обов'язкове правило поведінки загального типу.

152. Норми літературної мови - прийняті у суспільній практиці людей правила вимови,вживання слів,граматичних форм,побудови словосполучень і речень.

153. Нумерація — це числове або літерне позначення послідовності розміщення складових частин тексту.

154. Нумерація частин тексту – це числове чи за допомогою літер позначення послідовності розташування його складових частин.

155. Об’єкт інформації — предмет або явище, до якого прямо або опосередковано відноситься дана інформація.

156. Обсяг документообігу — кількість документів, що надійшли до організації і створені нею за певний період.

157. Обхідний лист - документ, що посвідчує відсутність будь-якої за-боргованості працівника перед організацією у разі його звільнення з роботи.

158. Оголошення — документ, в якому подається потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб.

159. Ознака — характеристика об’єкта, яка дозволяє встановлювати його подібність чи розходження відносно до інших об’єктів.

160. Омонімія – це зовнішній збіг двох або кількох слів з тотожним звуковим складом, але зовсім різними значеннями.

161. Опис документів — виклад відомостей про склад і зміст документів.

162. Опорний конспект – це система опорних сигналів , що мають структурний зв'язок , це наочна конструкція, яка заміщає систему значень, понять, ідей як взаємозалежних елементів.

163. Організаційні документи - група різних за назвою документів, які регламентують діяльність організації, її структурних підрозділів та посадових осіб, закріплюють за ними функції, обов'язки та права на тривалий час.

164. Оригінал (від лат. originalis — первинний, самостійний, справжній) — основний вид документа, його перший примірник.

165. Орфоепія – розділ мовознавства,який вивчає норми літературної мови.

166. Особова картка — документ, що слугує для аналізу складу й обліку руху кадрів.

167. Особовий листок з обліку кадрів – це обов’язковий документ,який заповнює особа під час зарахування її на посаду,навчання,для участі у певному конкурсі,тощо.

168. Оферта – це письмова пропозиція про постачання товару.яку робить продавець покупцеві.

169. Офіційний документ — документ, створений установою чи посадовою особою й оформлений в установленому порядку.

170. Офіційно-діловий стиль — це стиль, що обслуговує адміністративно-господарську діяльність, законодавство та інші ділянки пов'язані з діловодством, звітністю та документацією, є необхідним для зв'язку державних і громадських установ як між собою, так і з населенням, для оформлення різного роду документів.

171. Пароніми – це слова,близькі за звучанням,але різні за значенням і написанням.

172. Пасивна конструкція – це конструкція, в якій присудок описує дію, спрямовану на об’єкт, що в реченні є підметом.

173. Педагогічне спілкування – система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем,спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов для спільної діяльності.

174. Переговори — це форма взаємозв’язку між людьми, яку призначено для досягнення угоди, коли обидві сторони мають однакові або протилежні інтереси.

175. Переклад – відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми; результат цього процесу.

176. Переконання — це спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості,почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки.

177. Перемовини – це обмін думками,який зазвичай відбувається з певною діловою метою.

178. Перепустка - посвідчення особи, що дає право на вхід до організа-ції. Має типову форму, виготовлену друкарським способом, або форму картки з відповідним рівнем захисту від підробки.

179. Персональна етика – відповідальність вченого за об’єктивність результату.

180. Підкреслення – це найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз.

181. План – це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті.

182. Плановий конспект – це конспект, який укладається за попередньо складеним планом статті, книжки, лекції.

183. Повідомлення – це різновид службового листа,в якому повідомляється про проведення наради,конференції,зборів,інших заходів.

184. Погодження - спосіб попереднього розгляду та оцінки проекту документа.

185. Позовна заява — документ, з проханням про стягнення з примусовим порядком претензійних сум або повного майна.

186. Покликання – це текст, що розміщується в кінці сторінки й відмежовується від основного тексту горизонтальною рискою.

187. Поле сторінки — не зайнята текстом верхня, нижня, зовнішня або внутрішня частина сторінки навколо текстової полоси.

188. Полеміка (від гр. – військовий,ворожий) – це обговорення певної важливої проблеми чи питання.

189. Положення — це правовий акт, що визначає порядок створення, права, обов’язки й організацію роботи підприємств, організацій, установ, фірм, їхніх структурних підрозділів, а також підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ, фірм.

190. Посвідчення — документ, який засвідчує особу й посаду того, хто виконує службове доручення, окреслює його повноваження, місце й термін виконання.

191. Постанова - а) нормативно-правовий акт, що приймається вищим та деякими центральними органами управління з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань та встановлення стабільних норм і правил поведінки.

192. Пояснювальна записка - документ, який складається на вимогу керівника, а в деяких випадках - з ініціативи підлеглого, для пояснення ситуації, що виникла, фактів, дій або вчинків працівника.

193. Правила — службовий документ організаційного характеру, в якому викладаються настанови чи вимоги, що регламентують порядок будь-яких дій, поведінки юридичних чи фізичних осіб відповідно встановлених норм.

194. Правила спілкування – рекомендації щодо ефективного спілкування,які сформувалися в суспільстві й віддзеркалюються комунікативні традиції певного етносу.

195. Правка-вичитування – це звіряння виправленого тексту з текстом, що має редакторські правки і який прийнятий за взірець.

196. Правка-оброблення – комплексний вид правки, яким передбачено аналіз і відбір фактичного матеріалу; мовну правку тексту; перевірку правильності зовнішнього оформлення тексту.

197. Правка-перероблення застосовується у тих випадках, коли автор тексту погано володіє літературною мовою й висловлює свою думку.

198. Правка-скорочення – усунення з тексту повторів несуттєвого матеріалу.

199. Презентація – одна із цікавих і переконливих форм інформації про нове виробництво,нові товари фірми,нову книгу,новий товар.

200. Прес-реліз – це документ,в якому установа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації.

201. Претензія (від лат. praetensio — вимога, скарга) — лист, складений для обґрунтування вимог про порушення договірних зобов'язань, спільно прийнятих домовленостей, інколи через бухгалтерський недогляд, безпідставні зауваження у виробничих прорахунках тощо.

202. Промова – заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему,виголошений перед аудиторією.

203. Пропозиція (від лат. propositio — порада, побажання) — це документ, мета якого, по-перше, звернути увагу на необхідність вдосконалення роботи структури, установи, підприємства, по-друге, рекомендувати конкретні шляхи і способи вирішення поставлених завдань.

204. Пропонент – це той,хто висуває,обстоює певну тезу.

205. Протокол – документ колегіальних органів,у якому фіксується місце,час і мета проведення зборів,конференцій,засідань,нарад,тощо,склад присутніх,зміст доповідей,виступів,що заслухані,та ухвали з обговорених питань.

206. Професійна мовно-комунікативна компетенція - це система знань,умінь і навичок,потрібних для ефективного спілкування.

207. Професійні жаргонізми – емоційно забарвлені слова,які становлять спеціалізацію носіїв мови.

208. Професійні переговори — усний контакт між партнерами, які мають необхідні повноваження з боку своїх організацій (фірм) для його проведення, розв’язання конкретних проблем і укладення контрактів (угод).

209. Професіоналізми – це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи.

210. Психічне зараження – це спосіб психічного впливу.

211. Публічний виступ — це доповідь (звітна, ділова, політична), промова (агітаційна, мітингова, повілейна), бесіда, лекція, репортаж.

212. Пунктуація – це система правил вживання на письмі розділових знаків і розділ науки про мову,який це вивчає.

213. Рапорт (від фр. – повідомляти ) – різновид доповідної записки,в якій стисло,але докладно викладено суть справи.

214. Регламент (від лат. regula — правило) — порядок ведення засідань, зборів, сесій.

215. Редагування – це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.

216. Реєстраційний індекс - позначення документа, що складається з порядкового номера в межах групи вхідних чи вихідних документів, що реєструються, доповненого індексом кореспондента для вихідних документів - індексом управління (самостійного відділу).

217. Реєстрація документів — запис коротких даних про документ і проставлення на ньому індексу й дати реєстрації.

218. Резюме (від фр. resume — висновок) — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає.

219. Реквізити - елементи, з яких складається документ, без яких він не може бути підс