Коли Ь не пишеться

Коли Ь не пишеться

Знак м’якшення (ь) не пишеться:

1.Після р у кінці складу або слова: ві́рте, кобза́р, лі́кар, переві́р, секрета́р, тепе́р, школя́р, Харкі́в.

2.Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о),-ськ(ий): інжене́р, і́нший, кі́нчик, ме́нший, то́нший, У́манщина; воли́нський, громадя́нський, освітя́нський, селя́нський; громадя́нство, селя́нство. Але: бриньча́ти, до́ньчин, ня́ньчин, ня́ньчити та ін., бо в твірних основах між приголосними виступає ь: бре́нькіт, до́нька, ня́нька.

3.Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: ві́нця, кінці́вка, ко́ристю, ланцюжо́к, ра́дість, світ, свя́то, слід, сміх, сніг, сніп, сього́дні, танцюва́ти, ща́стя; але: різьбя́р (і різьба́р), тьмя́ний і похідні від них.

Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор.: Га́лька — Га́льці, дівчи́но́нька — дівчи́но́ньці, письмо́ — на письмі́, ре́дька — ре́дьці; але: га́лка — га́лці, сторі́нка — сторі́нці, па́смо — у па́смі.

4.Після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): де́ржално, пу́жално, ці́пилно та ін., але в зменшених формах ь пишеться: де́ржальце, пу́жальце й под.

5.Між подвоєними м’якими приголосними: буття́, воло́сся, галу́ззя, гілля́стий, життя́, камі́ння, ллє́ться, прила́ддя, сі́ллю.

6.Після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: безба́тченко, Па́нченко, Фе́дченко; Радчу́к, Степанчу́к; Гринчи́шин, Федчи́шин, але після л пишеться ь: Миха́льченко, Михальчу́к.

7.Після ц у кінці — іменників чоловічого роду іншомовного походження: Гала́ц, кварц, пала́ц, пая́ц, Суе́ц, шприц, а також у деяких вигуках: бац, буц, гоц, клац.

Вправа 7. Перепишіть речення, замість крапок, де потрібно, поставте апостроф і м’який знак, поясніть їх написання.

1. Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі (Леся Українка). 2. Дух прив’ялої м’яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький). 3. Усім Галя раденька страх, а до меншого кинеться і ввіп’ється, як п’явочка (Марко Вовчок). 4. Музиканти на хорах уже настроювали інструменти, щоб дзвякнути краков’як (О. Донченко). 5. Був він підліток жилавий, стрункий і по всьому видно, плеканий матір’ю. 6. Він упивався не так морквяним чаєм без цукру, як братсьою, дружньою мовою товариша (О. Донченко).

Вправа 8. Перепишіть речення і вставте в словах, де потрібно, м’який знак. Поясніть його написання.

1. Коли це на полі з’явився, ніби птиця, панський баский кінь; на коні сидів сам пан Бжозовський (І. Нечуй-Левицький). 2. Тонко бренькало скло в котрійсь… шибці. 3. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища, на одній із вершин пульсує зірочка маяка. Пульсує отак ніч крізь ніч (О. Гончар). 4. Кличе ненька сиріточку, в світлицях ховає, няньчить її й доглядає (П. Гулак-Артемовський). 5. Господар у постолах і вузьких вовняних штанях мовчки сидів на ліжку з люлькою в зубах (О. Гончар). 6. На берег котились легенькі хвилі, шелестіла галька і пінились на зелених водоростях білі бульки (Ю. Збанацький).

Вправа 9. Перепишіть слова. Замість крапок, де потрібно, поставте м’який знак. Поясніть правила його вживання.

а) Людськість, пісня, сьвіт, спільний, близькість, сьогодні, цьогорічний, меншість, різьбяр, громадськість, шістдесят, промінчик, маленький, Уман…щина, няньчити, донці, уманський, Панченко, Мирончук, Ілля, чотирьох, у мисці, на гілці, до вінця, волинський, Гуцульщина, вітерець, Гальчин, тихесенький, Горький, жнець;

б) громадянський, копіювальний, пужално, Тетянчин, ласунці, льотчик, ковзкий, лічильник, віконця, Наталці, селянський, галуззю, ллється, в’язкість, у спілці, повістю, кузня, стаття, доменщик, козацький, голубоньці, дев’ятсот, тонший, сімнадцять, порадься, Михальчук.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒