|
|||
Речення з відокремленими членами ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Речення з відокремленими членами II варіант 1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називають: А вставними; В звертаннями; Б відокремленими; Г однорідними. 2. Відокремлюються: А лише другорядні члени речення. В лише прикладки; Б лише підмет і присудок; Г лише непрямі додатки. 3. Виділіть речення з відокремленим членом. А Пальник, і його жінка, і Василина, і всі діти були дуже схожі між собою (І. Нечуй-Левицький). Б На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібненьке добре намисто (І. Нечуй-Левицький). В Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). Г Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє, синє море звірюкою то стогне, то виє (Т. Шевченко). 4. Укажіть речення з відокремленим означенням. А Лісова у хвої земля, лоскочучи підошви ніг, пружинила під кроками (А. Колісниченко). Б Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед баскими кіньми (О. Гончар). В У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян). Г І ніхто того не чув, не знав і не бачив, опріч Марка маленького (Т. Шевченко). 5. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням. А Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах). Б Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка (А. Колісниченко). В Темна ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією (О. Гончар). Г Юрій Яновський - високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно всміхається (Петро Панч). 6. Укажіть речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення. А Осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко). Б Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо (А Шиян). В Над головами плавали рожеві хмарки, схожі на медуз (Петро Панч). Г Вона почула, нарешті, його голос, невиразний і далекий (А. Шиян). 7. Виділіть речення, у якому відокремлене означення відірване від означуваного слова іншими словами. А Хата стояла на горі чиста, біла, весела (І. Нечуй-Левицький). Б Уражений небаченим видовищем, хірург прикипів до місця (О. Довженко). В Артилеристи збилися докупи, збентежені й злі (О. Довженко). Г Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М. Рильський). 8. Укажіть речення з відокремленою прикладкою: А Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко). Б Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку (О. Довженко). В Голубу сорочку в перехваті підперезано матер'яним поясом з китицями (А Шиян). Г І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Г. Шевченко). 9. Виділіть речення з відокремленим додатком. А Польова билиня, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний). Б Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський). В І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої (О. Гончар). Г Гей був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Народна творчість). 10. Укажіть речення з відокремленою обставиною. А Одне лише мав на меті - знайти іуду (Ю. Покальчук). Б Ніколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу (О. Довженко). В Томилася вільха, безсило опустивши крила (М. Хвильовий). Г Годі вже панам сидіти згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). 11. Виділіть речення, у якому дієприслівниковий зворот не відокремлюється (речення подані без розділових знаків). А їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А. Шиян). Б Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (Петро Панч). В Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мирний). Г 3 лави стогнучи підвівся Бараболя (М. Стельмах). 12. Укажіть речення, у якому відокремлення не можна пояснити правилами. А Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О. Гончар) Б Воздвиженський, при великому зрості, був неповертайло (І. Нечуй-Левицький). В Учора, згадуючи Райгород, батьків і Катрю, він був у полоні скорботних почуттів (Я. Рибак). Г І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О. Гончар).
|
|||
|