Колористика

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Колористика

Адаптація хроматична

Адитивне змішування кольорів

Аналогові кольори

Асоціації кольорові

Атлас кольорів

Ахроматичні кольори

Гамма

Гармонійні поєднання кольорів

Гармонія колірна

Гельмгольц Г.

Гете Й.

Глибина колірна

Динаміка колірна

Індексування кольору

Індукція колірна

Іррадація

Колір

колір

Колір фантомний

Колірне тіло Оствальда В.

Колориметрія кількісна

Колористика

Колорит

Кольорознавство

Кольороподіл

Комплементарні кольори

Композиція колірна

Контраст

контраст

Контраст послідовний

Контраст симультанний

Круг колірний

Локус

Максвел Д.

Манселл А.

Метамерія

Метод визначення кольору МКО

МКО

Модель колірна

Монохроматичні кольори

Над-Truecolor

насиченість

Нейтральні кольори

Неспектральні кольори

Нехарактерні поєднання кольорів

Нюанс

Обсяг колірний

Основний колір

Палітра

Поріг розрізнення

«Реальний» колір 12-бітний

«Реальний» колір 32-бітний

«Реальний» колір 8-бітний

Рівновага кольорових плям

Світлість

Світло

Символіка кольору

Символіка кольору етнокультурна

Синопсія

Складений колір другого порядку

Складений колір третього порядку

Спектральні кольори

спектральні кольори

Статика колірна

Субстрактивне змішування кольорів

Телевізійний колір

Температура (кольору)

Теорія естетичного сприйняття

Теплі кольори

Тон

Трикомпонентна теорія зору

Тріадні кольори

Фактура

Фон

Характерні поєднання кольорів

Холодні кольори

Хроматичні кольори

Хроматичної стереоскопії ефект

Alfa-канал

CMYK

Highcolor, або HiColor

ICC

LCD-дисплей

RGB

scRGB

sRGB

Truecolor

XYZ

Гармонія колірна (від грецьк. harmonia – зв’язок, відповідність) – естетично значуще, колористично закономірне поєднання кольорів у композиції, яке викликає позитивну психологічну оцінку з урахуванням усіх основних їх характеристик: тону, світлості, насиченості, форми, розміру. Виокремлюють такі ознаки К. Г.: зв’язність, єдність протилежностей, міра, пропорція, рівновага, ясність сприйняття, високе, прекрасне, доцільність, порядок. Виділяють такі основні типи К. Г.: однотонова (будується на поєднанні кольорів одного тону але різної світлості й насиченості), нюансна, або гармонія споріднених кольорів (наявність у кольорів домішок одного й того ж основного кольору), полярна (протилежні кольори, що можуть бути як доповнюваними, так і контрастними – червоний і зелений, синій і жовтий, жовтий і фіолетовий тощо).

Буймистру Т.А. Колористика: цвет – ключ к красоте и гармонии. – М.: Издательство «Ниола-Пресс», 2010. – 236 с.

Медведев Л.Ю. Цветоведение и колористика : учеб. пособие (курс лекций). – СПб.: ИПЦ СПГУТД, 2005. – 116 с.

Іррадація (лат. irradio – освітлюю промінням) – ілюзія зміни площі рівновеликих тіл, фігур, плям у залежності від їх світлості, а також світлості фону, на якому вони сприймаються. І. буває додатною, коли ілюзорно збільшуються світлі фігури на темному тлі в порівнянні з темними тотожними їм фігурами на світлому тлі. Зворотна зорова ілюзія називається від’ємною І. Явище І. обумовлене тим, що світлі кольори мають більшу енергію, ніж темні, тому, світло, яке падає від них на сітківку, подразнює і прилеглі нервові клітини. Щоб скоригувати І. (якщо необхідно створити враження рівності елементів композиції), треба трохи зменшити розміри світлих фігур (плям, полос, ліній) на темному фоні або трохи збільшити розміри таких самих темних елементів композиції. Особливо важливо уникнути І. при розміщенні орнамента, малюнка, напису частково на світлому й частково на темному фонах при тотожності елементів композиції, які потрапляють на ці фони.

Буймистру Т.А. Колористика: цвет – ключ к красоте и гармонии. – М.: Издательство «Ниола-Пресс», 2010. – 236 с.

Медведев Л.Ю. Цветоведение и колористика : учеб. пособие (курс лекций). – СПб.: ИПЦ СПГУТД, 2005. – 116 с.

Колористика (лат. color – колір, фарба) – 1. Наука про колір, що вивчає і розкриває основні закономірності у сфері кольорових явищ природи, створеної людиною предметного середовища та видів мистецтва, орієнтованих на зорове сприйняття. К. містить знання про природу кольору, основні, складові й додаткові кольори, головні характеристики кольору, кольорові контрасти, змішування кольорів, колорит, кольорову гармонію, мову й культуру кольору К. вивчає ці та інші явища з позицій низки наук: фізики, математики, хімії, психології, психофізіології, естетики, мистецтвознавства, теорії композиції, археології, етнографії, культурології. К. об’єднує ці розділи знань в єдину систему науки про колір. 2. Розділ науки про колір (кольорознавства), який вивчає теорію застосування кольору на практиці в різних галузях людської діяльності.

Медведев Л.Ю. Цветоведение и колористика : учеб. пособие (курс лекций). – СПб.: ИПЦ СПГУТД, 2005. – 116 с.

Миронова Л.Н. Курс колористики для художников-дизайнеров [електронне джерело] // Режим доступу : http://mironovacolor.org/

Буймистру Т.А. Колористика: цвет – ключ к красоте и гармонии. – М.: Издательство «Ниола-Пресс», 2010. – 236 с.

Модель колірна – абстрактна модель опису представлень кольорів у вигляді кортежів чисел, зазвичай із трьох або чотирьох значень, які називаються колірними компонентами або колірними координатами. Разом з методом інтерпретації цих даних (наприклад, визначення умов відтворення та/або перегляду), багато кольорів колірної моделі визначає колірний простір.

Буймистру Т.А. Колористика: цвет – ключ к красоте и гармонии. – М.: Издательство «Ниола-Пресс», 2010. – 236 с.

RGB система (абр. від англ. Red, Green, Blue – червоний, зелений, синій) – триколірна колориметрична система, заснована на можливості відтворення певного кольору шляхом адитивного змішування трьох основних кольорів R, G і B, яка широко застосовується в техніці. Аддитивною вона називається тому, що кольори отримують шляхом додавання (англ. addition) до чорного. Наприклад, мовою HTML кольори передаються шестизначними шістнадцятиричними числами й кодуються як #RRGGBB, де перші дві шістнадчятиричні цифри RR визначають червону складову в кольорі, GG – зелену, а BB – синю. Оскільки шістнадцятирічні двозначні числа змінюються в діапазоні від 00 до FF, виходить, що білий колір позначається як #FFFFFF, чорний – #000000, червоний – #FF0000, оливковий – #808000 тощо. Колірна модель RGB охоплює більше кольорів, ніж типовий обсяг кольорів поліграфічної моделі CMYK, через те зображення, що добре виглядають в RGB (на екрані монітора), значно тьмяніють у CMYK (при виведенні на друк).

Медведев Л.Ю. Цветоведение и колористика : учеб. пособие (курс лекций). – СПб.: ИПЦ СПГУТД, 2005. – 116 с.

Яцюк О. Основы графического дизайна на базе компьютерных технологий. – СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 240 с.

http://uk.wikipedia.org/wiki/RGB

XYZ – еталонна лінійна трикомпонентна колірна модель, задана в строгому математичному значенні організацією CIE (International Commission on Illumination — Міжнародна комісія з освітлення) 1931 року. Модель XYZ є майстер-моделлю практично всіх інших колірних моделей, які використовуються в технічних галузях. Вона ґрунтується на замірах характеристик людського ока (т.зв. Стандартного Колориметричного Спостерігача). На основі цих замірів СІЕ побудувала функції відповідності кольорів та універсальний колірний простір, у якому був представлений діапазон видимих кольорів, характерний для пересічної людини. Функції відповідності кольорів – це значення кожної первинної складової кольору – червоної, зеленої та синьої. Цим первинним складовим були поставлені у відповідність координати X, Y і Z. Уся область дійсних кольорів замкнена в прямокутному трикутнику, вершинами якого і є кольори X, Y, Z. Таким чином, це єдина колірна модель, у якій будь-який колір, що сприймає людина, представлений лиже додатніми значеннями координат. З моделі XYZ виводяться всі інші моделі шляхом відповідних математичних перетворень.

Медведев Л.Ю. Цветоведение и колористика : учеб. пособие (курс лекций). – СПб.: ИПЦ СПГУТД, 2005. – 116 с.

http://ru.wikipedia.org/wiki/XYZ

⇐ Предыдущая 1 23