Дом завд.. DE LIBERTATE»

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Дом завд.

Завдання: перекласти подані речення з російської мови на українську, визначити вид односкладного речення.

1. Людей неинтересных в мире нет.

2. Словом можно убить,

Словом можно спасти,

Словом можно полки

За собой повести.

Чернокальская Екатерина на 1 апреля 2020года

Г. СКОВОРОДА. «САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ»,

«DE LIBERTATE»

Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві, за новаторство у педагогічній діяльності. (Так)

– Соціальний стан поета — син коваля. (Ні)

– М. Ковалинський для Г. Сковороди — улюблений учень і найперший друг. (Так)

– Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує. (Ні)

– Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав». (Так)

– Просвітництво Г. Сковороди виявилося в тому, що він написав для селянських дітей «Буквар». (Ні)

– У своїх байках письменник продовжив традиції Л. Глібова. (Ні)

– Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку». (Так)

– Шершень у творі «Бджола та Шершень» — уособлення зрадництва. (Ні)

– Мова Бджоли («Бджола та Шершень») — афористична. (Так)

– На думку Вовка («Собака і Вовк»), він відрізняється від собак голосом і волосом. (Ні)

– Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами. (Так)

– У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію. (Ні)

– М. Ковалинський написав роман про життя і творчість Г. Сковороди. (Ні)

– Поет і водночас музикант Григорій Савич близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети. (Так)

– У Харківській колегії митець викладав спочатку поетику, а потім релігієзнавство. (Ні)

– Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу. (Ні)

– У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу. (Ні)

– Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків. (Ні)

– Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини. (Так)

– Приказку, прислів’я, влучне висловлювання містить фабульна частина байки письменника. (Ні)

– «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»,— так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень». (Ні)

– Вовк став набиватися до собак у друзі — ця подія становить зав’язку байки «Собака і Вовк». (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

* Який твір художньої літератури називається поетичним?

* Що необхідно враховувати під час ідейно-художнього аналізу будь-якого вірша?

* Для чого необхідно знати основні факти з життя письменника і особливості його поглядів, опрацьовуючи той чи інший його художній твір.

Загальна характеристика збірки «Сад божественних пісень».

1. Історія створення «Саду...»

Переяславський період — важлива віха в житті Г. Сковороди. На власні очі він спостерігав свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків. Тут він мав можливість тісніше зблизитись із трудовим народом, пройнятися його думками і сподіваннями. Саме в цей період остаточно формується його світогляд як просвітителя, демократа, визначаються основні творчі принципи як передового письменника і філософа. Численні враження і живі спостереження, нагромаджені в ці роки, митець осмислює й узагальнює в літературній творчості. Він складає вірші, в яких виявив себе талановитим і своєрідним поетом-філософом, поетом-ліриком.

Написані в переяславський період і пізніше (1753–1785), поетичні твори Г. Сковорода об’єднав у збірку «Сад божественных песней, прозябшій из зерн священнаго писанія». Зі «священным писанием» вірші здебільшого пов’язані тільки формально. Автор брав лише епіграфи до цих творів з Біблії, але за своїм змістом вони далекі від біблійних текстів.

Бесіда за питаннями:

– Чим для кожного із нас є рідне місто? Чи пишаєтесь ви тим, що живете саме в ньому? Відповідь вмотивуйте.

– Чому, на думку Г. Сковороди, кожне місто повинно мати свої «звичаї і права»?

– Що цінує автор твору в людині? (Всяка тримає свій ум голова, / Всякому серцю — любов і тепло)

– Чим стурбований ліричний герой поезії? Що «непокоїть його ум»?

– Хто є мешканцями міста? У чому полягає суть їх життя? Чи можемо ми визначити, до якого соціального прошарку населення вони належать? (Панські Петро для чинів тре кутки, / Федір-купець обдурити прудкий, / Той зводить дім свій на модний манір, / Інший гендлює, візьми перевір! / ...Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк)

– Що висловлює Г. Сковорода у творі? Які негативні риси притаманні мешканцям міста?

– Яким, на ваш погляд, хотів бачити місто автор поезії?

– Що мав на увазі письменник, висловлюючись: «Всякому голову кружить свій дур»?

– Чим пояснити бажання Г. Сковороди померти з «ясним розумом»?

– У чому полягає призначення цієї поезії? Про що це свідчить?

13. Художні особливості пісні.

Повтори: «Всякому...», «Той...», «Я ж у полоні нав’язливих дум; Лише непокоїть мій ум».

Порівняння: «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк».

Риторичний оклик: «Інший гендлює, візьми перевір!»

Метафори: «горло свій смак віднайшло», «дім гуде», з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур».

Епітети: «нав’язливі думи», «ясний розум».

14. Популярність і значення твору.

Пісня «Всякому городу нрав і права» цілком відповідала настроям широких мас трудового народу і набула серед них великої популярності. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у ХVІІІ, але й у ХІХ ст., була відома широкому загалу в багатьох рукописних списках. Своєрідно переробив і використав цю пісню для викриття вищої моралі возних і виборних, цих народних п’явок, І. Котляревський в одній із перлин української національної драматургії — п’єсі «Наталка Полтавка». Відгуки цієї пісні також знаходимо у творчості Т. Шевченка.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒