Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

Кореляційні зв’язки між базовими шкалами методик в групі молодших школярів та підлітків

Для досягнення поставленої мети нами була використана розповсюджена в психологічній практиці методика розрахована на виявлення рівня і характеру тривожності пов’язаної зі школою у дітей молодшого та середнього шкільного віку «Тест шкільної тривожності Філліпса».

Статистична обробка даних здійснювалася методом кореляційного аналізу Пірсона (лінійна кореляція): визначався взаємозв’язок даних по шкалам «загальна шкільна тривожність в школі», «переживання соціального стресу», «фрустрація потреби досягнення успіху», «страх самовиразу», «страх ситуації перевірки знань», «страх невідповідності очікуванням оточуючих», «низький фізіологічний спротив стресу», «проблеми в стосунках з вчителями».

Першим етапом роботи був аналіз кореляційних зв’язків показників шкал в середині тесту шкільної тривожності Філліпса серед молодших школярів (3 – А клас).

Закономірним було те, що високий кореляційний зв’язок було отримано між показниками шкал «загальна тривожність в школі» та іншими шкалами тесту: «переживання соціального» (r = 0,3 при p < 0,01), «фрустрація потреби досягнення успіху» (r = 0,4 при p < 0,01), «страх самовиразу» (r = 0,4 при p < 0,01), «страх перевірки знань» (r = 0,7 при p < 0,01), «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,5 при p < 0,01), «низький фізіологічний спротив стресу» (r = 0,5 при p < 0,01), «проблеми в стосунках з вчителями» (r = 0,5 при p < 0,01). Такі тісні зв’язки всіх шкал з категорією «загальна тривожність в школі» є свідченням особливостей переживання тривожності в молодшому шкільному віці, коли дитина набуває нового соціального статусу школяра. Тривога як психічний стан в них пов’язана і з самооцінюванням себе та свого місця в системі соціальних зв’язків. Це свідчить про те, що загальна тривожність у досліджуваних є інтегрованою в особистісні структури психічним станом, який виявляється на всіх рівнях свідомості та проектується на різні сфери життя та ситуації. Іншими словами, ми діагностували загальну шкільну тривожність як стійку якість особистості молодшого школяра, а не тимчасовий ситуативний прояв.

Високі кореляційні зв’язки були виявлені зі шкалою «страх перевірки знань» та всіма іншими шкалами, зокрема «фрустрація потреби досягнення успіху» (r = 0,5 при p < 0,01), «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,5 при p < 0,01), «низький фізіологічний спротив стресу» (r = 0,4 при p < 0,01), «проблеми в відносинах з вчителями» (r = 0,3 при p < 0,01). Це пояснюється тим, що страх перевірки знань у учнів цієї вікової категорії є особистісно значущим, тобто таким що виявляє їх соціальну компетентність. Не виявлено значущого зв’язку лише зі шкалою «переживання соціального стресу», що може свідчити про те, що в силу вже наявного рівня тривожності як особистісної якості, що сформувалася ще в дошкільному віці, для цих дітей поріг „тривожності” впливу ситуацій шкільного життя нижче, вони більш сензитивні та чутливі до оцінювання як з боку вчителів так і однолітків ніж оточення поза межами шкільного життя.

Практично не виявлено статистично значущих зв’язків зі шкалою «Переживання соціального стресу» та іншими шкалами методики. Виключення становлять зв’язки зі шкалами «страх самовиразу» (r = 0,4 при p < 0,01) та «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,3 при p < 0,01).

Такими ж не значними є зв’язки зі шкалою «фрустрація потреби досягнення успіху», яка крім шкали «страх перевірки знань» та «загальна шкільна тривожність» статистично пов’язана лише з однією шкалою «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,3 при p < 0,01).

Не достатньо стійкі зв’язки було виявлено і зі шкалою «проблеми в відносинах з вчителями». Значущі зв’язки було встановлено лише з двома шкалами (не беручи до уваги шкалу «загальна шкільна тривожність») «Страх перевірки знань» (r = 0,3 при p < 0,01) та «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,4 при p < 0,01). Це може свідчити про те, що проблеми в відносинах з вчителями є особистими для конкретних учнів, при цьому, вони можуть бути сильно вираженими чи навпаки відсутніми не дивлячись на рівень загальної тривожності, соціальний стрес тощо.

Наступним етапом роботи був аналіз кореляційних зв’язків в групі підлітків (7 – А клас).

Серед показників учнів 7 – А класу високий кореляційний зв’язок було отримано між показниками шкал «загальна тривожність в школі» та іншими шкалами тесту: «страх самовиразу» (r = 0,4 при p < 0,01), «страх перевірки знань» (r = 0,8 при p < 0,004), «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,5 при p < 0,01), «низький фізіологічний спротив стресу» (r = 0,6, p < 0,01), «проблеми в стосунках з вчителями» (r = 0,5 при p < 0,01). Тісний зв'язок між шкільною тривожністю та іншими шкалами опитувальника Філліпса можна пояснити психологічними особливостями самого підліткового віку. У підлітковому віці відбувається втрата «дитячого статусу», хоча зберігаються нереалістичні уявлення про власні привілеї і статус дорослих. Такому становищу сприяють і суб’єктивні враження; різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися вже менш реальними, кризові зіткнення із самим собою і сім’єю, почуття самотності та прагнення швидше досягти статусу дорослої людини.

Високі кореляційні зв’язки були виявлені зі шкалою «страх перевірки знань» та шкалою «страх самовиразу» (r = 0,3 при p < 0,01), «страх невідповідності очікуванням оточуючих» (r = 0,5 при p < 0,01), «низький фізіологічний спротив стресу» (r = 0,6 при p < 0,01), «проблеми в відносинах з вчителями» (r = 0,4 при p < 0,01). Це пояснюється тим, що перехідний вік (напівдитина - напівдорослий) індивід проходить складний шлях у своєму психічному розвитку через внутрішні конфлікти з самим собою та іншими, через зовнішні зриви і внутрішні «сходження до себе» як до особистості. При цьому, хоча провідна діяльність учня змінюється страх перевірки знань залишається, оскільки він багато в чому визначає соціальний статус та авторитет підлітка в класі.

Практично не виявлено статистично значущих зв’язків зі шкалою «Переживання соціального стресу». Виключення становлять зв’язки зі шкалами «фрустрація потреби досягнення успіху» (r = 0,3 при p < 0,001) та «страх самовираження» (r = 0,5 при p < 0,01).

Наступним етапом роботи був порівняльний аналіз кореляційних зв’язків в групі молодших школярів (3 – А клас) та підлітків (7 – А клас), який наочно представлений в таблиці № 1

Таблиця № 1

Кореляційні зв’язки між базовими шкалами методик в групі молодших школярів та підлітків

Примітка: верхні показники відносяться до групи молодших школярів (3 – А клас), а нижні до групи підлітків (7 – А клас).

Аналізуючи показники таблиці № 1 можна відмітити, що кореляційні зв’язки в групі молодших школярів і підлітків мають як спільні риси так і цілий ряд відмінностей. Зокрема, якщо в молодших школярів шкала «загальна тривожність в школі» має значущі зв’язки з усіма без виключення іншими шкалами, то групі підлітків такі зв’язки не спостерігаються зі шкалами «переживання соціального стресу» та «фрустрація потреби досягнення успіху». Це може свідчити про те, що зі зміною провідної діяльності підлітка змінюється його направленість переживання соціально стресу та напрямку реакцій на фрустраційні ситуації, які тепер долаються і всіляко акцентуються без врахування рівня загальної шкільної тривожності.