|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ. ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ р-n-ПЕРЕХОДІВ4 МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ р-n-ПЕРЕХОДІВ
Завдання до курсового проекту даються у двох напрямах: - отримання випрямляючих р-n-переходів дифузійним методом; - технологія виготовлення напівпровідникових приладів в інтегрованому виконанні.
4.1 Особливості розрахунку технологічних параметрів дифузійних p-n-переходів
Необхідно розрахувати поверхневу концентрацію С0, побудувати розподіл домішки Сх, визначити глибину залягання р-n-переходу х і градієнт концентрації домішки в p-n-переході аj.
4.1.1 Поверхнева концентрація дифузанта визначається як концентрація атомів домішки в нескінченно тонкому поверхневому шарі. У проекті потрібно вибрати поверхневу концентрацію, враховуючи розчинність домішки у даному кристалі. Концентрація вихідної домішки Св вибирається на 3-4 порядки менше, ніж С0.
4.1.2 Розподіл концентрації домішки вздовж дифузійного шару. Знаючи С0 і спосіб проведення дифузії, можна розрахувати криву розподілу густини домішкових атомів при дифузії. Якщо дифузія йде з невиснаженого джерела, розподіл описується функцією доповнення до інтегралу похибок: . (4.4) Якщо дифузія іде з джерела з кінцевим вмістом домішки, розподіл описується кривою Гауса: . (4.5) Для побудови цих функцій в курсовому проекті необхідно використати дані, наведені в літературі. Оскільки значення СХ змінюється на 3¸5 порядків, криві розподілу в лінійному масштабі не можна побудувати, тому і побудову ведуть в напівлогарифмічному масштабі. У проекті треба побудувати розподіл концентрації аж до базової області, де СХ≈СВ.. 4.1.3 Глибина залягання р-n-переходу визначається за відомими режимами дифузії з кривої розподілу, оскільки р-n-перехід залягає на глибині х=хі, де СХ=0. З прийнятною точністю для обох випадків розподілу домішки
. (4.6) Обчислене значення потрібно порівняти зі значенням, отриманим з графічної побудови. У проекті необхідно підібрати такий режим дифузії (температуру і час), щоб глибина залягання переходу забезпечувала необхідну товщину базової області W. Разом з тим студенти можуть вибрати дифузійний елемент і спосіб дифузії, використовуючи дані значень коефіцієнтів дифузії і розчинності.
4.1.3 Градієнт концентрації домішки у р-n-переході визначають або графічно з кривої розподілу, або диференціюванням розподілу за координатою: для erfc – розподілу: , (4.7) для розподілу Гауса: . (4.8) У проекті треба визначити градієнт концентрації обома способами. Для заданого способу створення р-n-переходу необхідно скласти опис технологічного процесу виготовлення розрахованого р-n-переходу.
4.1.5 ВАХ для тонкого n-p переходу отримаємо при наступних припущеннях: - носії заряду (дірки й електрони) рекомбінують тільки один з одним; - в усіх точках кристала, які не лежать усередині переходу, об’ємний заряд дорівнює нулю; - перехід працює в області малих сигналів, тобто концентрація неосновних носіїв заряду мала порівняно з концентрацією основних носіїв; - генерацією і рекомбінацією усередині області об’ємного заряду нехтуємо, вважаючи цю область достатньо вузькою, а час прольоту в ній – достатньо малим; - розглядається одномірний випадок розповсюдження носіїв заряду тільки вздовж осі х; - розглядається стаціонарна задача, тобто .
Відомо, що густина діркового і електронного струмів відповідно дорівнює: , (4.9) . .10) Густина загального струму через перехід дорівнює сумі складових струмів: . (4.11)
Якщо до переходу прикладена зворотна напруга, яка значно перевищує , то струм переходу досягає “насичення”, тобто в значному діапазоні не залежить від напруги. Струм, що протікає у цьому випадку через перехід, називається струмом насичення. Тому формулу (4.11) можна переписати у вигляді:
, (4.12) де густина струму насичення:
. (4.13)
Побудувати ВАХ р-n-переходу.
4.1.6 Топологія дифузійного приладу розраховується за початковими даними для розрахунку параметрів приладу: d - діаметр кристала; RT - тепловий опір корпусу; Ткорп - температура корпусу. Максимальну температуру переходу прийняти Т=86 0С для Ge; Т=40 0C для Si. Початкові дані для розрахунку дифузійних напівпровідникових приладів наведені у табл. 4.1. Конструкцію корпусу для напівпровідникових приладів необхідно підібрати в залежності від розмірів кристала і розсіюваної потужності.
Таблиця 4.1 – Початкові дані для розрахунку
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|