Діагностика. Лікування

Діагностика

Обов'язкове дослідження травного тракту. Для оцінки перетравлювання та всмоктування жирів, білків та вуглеводів застосовують копрограму.

Діагностика у більшості випадків базується на даних бактеріологічного дослідження калу шляхом посіву у спеціальні поживні середовища.

Лікування

Лікування дисбактеріозу - це, перш за все, лікування основного захворювання - причини. Його призначає педіатр, гастроентеролог, алерголог або інфекціоніст, в залежності від того, яке захворювання викликало дисбактеріоз. Так, при нормалізації стільця у дитини або корекції ферментативних порушень, відбувається поліпшення мікробіологічного пейзажу кишечника.

Основою корекції дисбактеріозу становить правильне харчування тривало грудне вигодовування, введення прикорму в строк. Підтримувати склад мікрофлори на належному рівні допоможуть і спеціальні продукти: кисло-молочні суміші, збагачені біфідо-і лактобактеріями («НАН з біфідобактеріями», «Лактофідус», «Біфідок», «Наріне»).

До медикаментозних засобів відносять препарати, що містять мікроорганізми - представників нормальної флори (рідкий і сухий «Біфідумбактерин», «Лактобактерин», «Лінекс», «Біфіформ», «Біфікол»); тощо.

При проведенні антибактеріальної терапії у перші дні, коли ще немає даних про характер патогенної мікрофлори та її чутливості до протибактеріальних препаратів використовуються антибіотики широкого спектру дії, до складу яких входять інгібітори бета-лактамаз. У цьому плані добре зарекомендував себе антибіотик амоксиклав, до складу якого крім амоксициліну входить клавуланова кислота, яка забезпечує високу бактерицидну активність амоксиклаву, що значно перевищує дію інших антибіотиків. Мала токсичність, навіть при значному передозуванні, дає можливість вживати його дітям грудного віку по 0, 5 чайної ложки суспензії від 0, 75 до 1, 25 мл у краплях. Суспензія готується шляхом розведення водою, згідно з інструкцією відповідної дози препарату, який міститься в флаконі.

При встановленні виду бактерій і особливо при недостатній чутливості їх до антибіотиків, або непереносимості організмом дитини досить ефективно використовувати відповідні бактеріофаги:

- стафілококовий,

- синьогнійний,

- сальмонельозний,

- дизентерійний,

- клебсіел полівалентний,

- протейний,

- колі-протейний,

- бактеріофаг інтесті

Випускаються вони у вигляді рідини і призначаються всередину двічі на день або в клізмі 1 раз на добу в наступних добових дозах:

- дітям до 6 місяців - по 10. 0-20. 0 мл,

- від 6 місяців до 1 року - 20. 0-30. 0 мл,

- від 1 до 3 років 30. 0-40. 0 мл,

- старшим 3 років - по 40. 0-60. 0 мл.

Слід пам'ятати, що дія бактеріофагів у кислому середовищі знижується. Тому не рекомендується їх використовувати з пробіотиками лактогенного характеру (біфідум-, лактобактерин, йогурт, лінекс, ацилат та інші.

Нормалізація дигестивної функції кишечника заслуговує значної уваги, бо у дітей внаслідок кишкової інтоксикації часто виникає диспанкреатизм, тобто тимчасове порушення екзокринної функції підшлункової залози (відрижка, нудота, блювання, метеоризм, часті рідкі випорожнення або навіть запори, стеаторея). Кращими препаратами вважаються лікреаза, панцитрат, креон, що обумовлено в значній мірі і формою цих препаратів. Ферменти, які знаходяться в капсулі, мають форму мікротаблеток, покритих розчинними у кишечнику оболонками. Це забезпечує рівномірне перемішування їх з кишковим вмістом і високий ступінь розщеплення їжі. Вказані препарати призначаються дітям грудного віку по 1-2 капсули на добу, від 1до 5 років - 2-4 капсули, від 5 до 10 років - 4-6 капсул і старше 10 років до 6-8 капсул і старшим 10 років - до 6-9 капсул на добу. Капсулу лікреази можна попередньо розкрити, а вміст (мікротаблетки) розвести на молоці. Не втратили значення і давно відомі ферменти: панкреатин, мезім, панкурмен. При вираженій стеатореї доречно призначати ферментні препарати, які в своєму складі мають компоненти жовчі: ензистал, дигестал, фестал, панзинорм, полізим та котазим. У лікуванні хронічної діареї важливе місце посідають препарати, які знижують тонус та пригнічують моторну активність тонкої кишки за рахунок зв'язування їх з ошатними рецепторами. До них відноситься лоперамід (ентеробене, імодіум, неоентеросептол), які призначаються дітям віком старше 5 років по 0, 002 г всередину 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза досягає 6 мг препарату на кожні 20 кг маси тіла. З цією ж метою використовують папаверин гідрохлорид для дітей від 1 до 12 років у дозі 0, 2-0, 3 мг/кг маси тіла тричі на день, а також холіноблокатори та спазмолітики.

Виправдовує себе при діареї призначення адсорбуючих та в'яжучих засобів. Такі сучасні сорбенти як смекта, каопектат, ентеродез усувають інтоксикацію, знижують у 5-10 разів заселення кишечника мікрофлорою, особливо вірусною, сорбують гази, знімають спазми. Вони сумісні з іншими лікарськими препаратами та безпечні при застосуванні у дітей. Смекта (діосмектит) призначається дітям до 1 року по 1 пакетику (3, 0 г) всередину, від 1 до 2 років -2 пакетика, від 2-х до 10 років по 2-3 пакетика на добу, розділивши на триразовий прийом. Дітям старшим 10 років по 2-3 пакетика на один прийом. Вміст пакетика розчиняють в 50, 0 мл прокип'яченої води або соку. Її можна змішувати з кашою, пюре, узваром або дитячим харчуванням. Коалопектат (аттапульгіт) призначають дітям від 6 до 12 років у дозі по 0, 75 г на перший прийом і після кожної-дефекації, але не більше 4, 5г на добу протягом 2 днів. Дітям старшим 12 років по 1, 5г на прийом. Ентеродез (полівідон) вживають, розводячи пакетик (5, 0 г) у 100, 0 мл кип'яченої води, соку або узвару по 5, 0 мл/кг ваги тіла дитини 1-2 рази на добу. Використовують також дерматол, танальбін, а також відвари кори фанату, дубової кори, звіробою звичайного, шавлії лікарської, квітів піжми звичайної, чорниці звичайної, черемхи звичайної, горобини чорноплідної.

Порушення вітамінного балансу потребує введення в терапію дисбіозів кишечника вітамінів. Перевага надасться комплексним препаратам, до складу яких входить не менш як 7-9 вітамінів та від 5 до 12 мінеральних речовин (калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, марганець, мідь, йод та інш. ). Вони призначаються у вигляді таблеток та драже(Мульті-табс GD, Лайфпак Юніор, Вітамакс, Дуовіт, Центрум), дітям старшим 4 років доцільно призначати вітаміни у вигляді жувальних таблеток, які вживаються під час прийому їжі (Юнікап-Ю, Сентевіт, Джунглі з мікроелементами, мультивітаміни жуйні або таблетки " шипучі" (мультібіопта юніор, сектевіт дитячий), які вживаються у вигляді приємного газованого напою.

Значне місце в лікуванні захворювань, які супроводжуються дисбактеріозом кишечника, займає імунокорегуюча терапія. У дітей з цією метою використовується імуноглобулін людський донорський нормальний по 0, 5-0, 9 мл на 1 кг маси дитини. Вводиться в/м 1 раз у три дні від 3 до 5 разів. З цією метою також призначається імунал дітям від 1 до 6 років по 5-10 крапель тричі на день, від 7 до 12 років - по 10-1; 5 крапель протягом від 1 до 9 тижнів.

В останній час з метою вироблення в організмі власного інтерферону застосовується циклоферон, який вводиться в/м або в/в у дозі по 6-10 мг/кг маси тіла один раз на день протягом 2 діб, а потім через добу, всього від 5 до 10 ін'єкцій. З тією ж метою використовується лаферон, який вводиться тричі ректальне по 10 000 м/кг з інтервалом у 48 годин або по 100 000 МО в мікроклізмах щоденно протягом 7-10 діб.

Імуномодулючий ефект також має настоянка ехінації пурпурної. яку призначають всередину в розведенні 1: 2 або 1: 3 по 5-10 крапель за 30 хвилин до прийому їжі протягом до 9 тижнів. З такою ж метою використовують 0, 25% розчин лізоциму в дозі 4 мг/кг маси тіла протягом 3-7 діб.

- Профілактика.

- Раннє прикладання дитини до грудей матері;

- Природне харчування протягом першого року життя;

- В екологічно-несприятливих зонах, всім дітям з 6-7 місячного віку призначати молочно-кислі продукти ( «Віталакт», йогурт, біокефір тощо).

- При призначенні а/б терапії надавати перевагу препаратам, що не пригнічують колонізаційну резистентність (цефалоспорини, макроліди, аміноглікозиди);

- На фоні інтенсивної а/б терапії призначати пробіотики (особливо хілак), молочнокислі продукти, харчові суміші збагачені біфідобактеріями;

- Своєчасна санація вогнищ хронічної інфекції;

- Оздоровлення дітей, що часто хворіють.

- Профілактика гострих кишкових інфекцій.

3. 4. Матеріали для самоконтролю:

1. Що таке дисбактеріоз?

2. Перерахуйте причини дисбактеріозу.

3. Класифікація кишкового дисбактеріозу.

4. Основні клінічні прояви захворювання.

5. Діагностика дисбактеріозу.

6. Групи лікарських препаратів для лікування дисбактеріозу.

7. Профілактика дисбактеріозу.

Задачі для самоконтролю:

Задача № 1

Дитині 3 місяці, переведена на штучне вигодовування, адаптованими сумішами, після чого в дитини з’явилися рідкі випорожнення, дитина погано набирає вагу, виражений метеоризм кишечника, періодично зригування.

1. Про що подумаєте?

2. Що необхідно для підтвердження діагнозу?

3. Дайте поради по догляду та лікуванню дитини?

Задача № 2

Дитині 8 місяців. Скарги мами на підвищення температури тіла до 38 С, блювоту, рідкі випорожнення до 10 разів на добу. Вище перераховані симптоми з’явилися після того, як мама дитині дала цільне коров’яче молоко. Дитина бліда, сухість шкіри та слизових. Знижений тургор та еластичність шкіри. Випорожнення часті оранжевого кольору зі слизом.

1. Визначте та обґрунтуйте діагноз.

2. Методи діагностики захворювання.

3. Дайте поради по догляду, вигодовуванню та лікуванню дитини.

4. Контрольна практичному занятті № 3 (ІV семестр)

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒