ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОГО ЕНЦЕФАЛІТУ У ДІТЕЙ

ПРОТОКОЛ [ЛИ1]

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОГО ЕНЦЕФАЛІТУ У ДІТЕЙ

Шифр МКХ-10 –

В. 25 Цитомегаловірусна інфекція

Цитомегаловірусний енцефаліт.

Клінічні форми цитомегаловірусного енцефаліту:

- Природжений[ЛИ2] ЦМВ – енцефаліт;

- Набута форма ЦМВ – енцефаліту. [ЛИ3]

Варіанти перебігу цитомегаловірусного енцефаліту:

- Гострий;

- Хронічний: реплікативний;

- ДНК-негативний.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

КЛІНІЧНІ:

- Загальномозкові симптоми (головний біль, втрата свідомості, судоми);

- Психоневрологічні симптоми (порушення поведінки, галюцинації);

- Осередкові неврологічні симптоми - ураження черепних нервів, парези, паралічі;

- Патологічні симптоми(Бабинського, Опенгейма, Россолімо);

- Переважає екстрапірамідна симптоматика (тремор кінцівок, гіперкінези, міоклонія);

- Пірамідна симптоматика виражена незначно.

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Цитологічні дослідження (виявлення цитомегалічних клітин в осаді сечі, слини, ліквору).

2. Імуноферментний аналіз (специфічні Ig M, Ig G).

3. Імунофлюоресцентні дослідженнямазків та біоптатів для визначення антигенів ЦМВ.

4. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).

5. Для діагнозу енцефаліту первинне значення має виявлення[ЛИ4] ДНК ЦМВ у лікворі.

6. Ехоенцефалографія (визначення лікворо-гіпертензійного синдрому, гідроцефалії).

7. Електроенцефалографія (виявлені зміни вказують на судомну готовність).

8. Реоенцефалографія (виявлення судинних змін, порушення венозного відтоку та інші).

9. МРТ головного мозку (кістоутворення, запально-некротичні зміни, гідроцефалія, кальцифікати, гіпотрофія кори, тощо). [ЛИ5]