АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК.

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК.

Причинами розвитку анафілаксії є повторне потрапляння в організм антигенів рослинного , тваринного , синтетичного походження , на які були вироблені антитіла. Найбільш поширені анафілактогени : медичні препарати , рентгенконтрасні речовини і препарати плазми . Анафілактичний шок .

Майже кожний лікарський або профілактичний засіб може сенсибілізувати організм і викликати шокову реакцію . Досить часто шокову реакцію викликають антибіотики , особливо пеніцилін . Анафілактичний шок може бути одним з проявів інсектної алергії на вжалення перепончатокрилих комах . На кількість і час розвитку шоку впливпливає шлях введення алергену в організм . Анафілактичні реакції при парантеральному шляху введення алергену розвиваються на протязі ЗО хв. (інколи блискавично). Особливо небезпечне внутрішньовенне введення . Відмічено , що кількість випадків шоку збільшується з віком .Це пов"язують зі збільшенням сенсибілізації на протязі життя .

В основі патогенезу анафілактичного шоку лежить реагіновий механізм . У відповідь на попадання в організм алергену утворюються реагіни . Вони фіксуються на тучних клітинах і їх аналогах в крові - базофілах - і тим самим виникає стан сенсибілізації . Повторне попадання в організм того ж алергену призводить до приєднання його до утворених реагінів , що викликає викид медіаторів ( гістамін , серотонін , гепарін , метаболіти арахідонової кислоти і ін.).

Під дією виділених медіаторів падає судинний тонус , виникає відносна гіповолемія і як результат зниження АТ . Підвищується проникність судин мікроциркуляторного русла , що призводить до виходу рідкої частини крові (інколи разом з клітинами ) в тканини і згущенню крові.

КЛІНІКА .

Клінічні прояви анафілактичного шоку обумовлені складним комплексом симптомів і синдромів органів і систем організму. Вид алергену не впливає на клінічну картину і важкість перебігу анафілактичного шоку. Однак існує закономірність: чим меньше часу пройшло від моменту поступлення алергену в організм, тим важча клінічна картина шоку. Найбільший відсоток летальних випадків даний шок дає після 3-10 хв. після попадання в організм алергену.

Алергічний шок може починатись з "малої симптоматики " в продромальному періоді від декількох секунд до години . Яка може проявлятись : відчуттям жару з різкою гіперемією шкірних покривів , загальне збудження , або навпаки вялість , депресія , страх смерті, головна біль , біль за грудиною . Інколи відмічається уртікарне висипання , набряк Квінке , гіперемія склер , рінорея , спастичний сухий кашель .

Після продромальних явищ дуже швидко розвиваються основні симптоми шоку . Як правило такі хворі втрачають свідомість , можуть відмічатись судоми . Розвивається порушення дихання в вигляді бронхоспазму , у важких випадках може виникати набряк легень .Відмічається спазм гладких мязів внутрішніх органів : спазм мязів ШКТ ( спастична біль в животі, нудота , блювота, діарея ), а також спазм матки у жінок ( біль внизу живота з кров"яними виділеня.ми із піхви ). При набряку слизових гортані може розвинутись асфіксія , а при набряку стравоходу відмічається дисфагія . Гемодинамічні розлади при анафілактичному шоці бувають різного ступеню важкості - від помірного зниження АТ до важкої гіпотензії з тривалою втратою свідомості . Характерний вигляд такого хворого : різка блідість ( інколи цианоз ) шкірних покривів , холодний липкий піт , інколи піна з рота При обстеженні АТ дуже низький або не визначається , пульс частий , слабкий , тони серця глухі , акцент 2 тону над легеневою артерією . В легенях жорстке дихання , сухі розсіяні хрипи . В цій стадії нерідко виникає мимовільна дефекація і сечовиділення . Перебіг гемодинамічногоанафілактичного шоку характеризується сильним болем в області серця , значним зниженням АТ , глухістю тонів та порушенням ритму серця , слабкістю пульсу аж до зникнення . Спостерігають спазм периферичних судин або їх розширення .

У разі розвитку асфіктичноговаріанту шоку в клінічній картині його перебігу переважають явища гострої дихальної недостатності , яка може бути зумовлена набряком слизової оболонки гортані та частковим або повним закриттям її просвіту , бронхоспазмом різного ступеня аж до повної непрохідності бронхіол , інтерстиціальним або альвеолярним набряком легень . Ознаки декомпенсації гемодинаміки та порушення функцій ЦНС приєднуються вторинно у разі затяжного перебігу шоку .

Церебральний варіант анафілактичного шоку проявляється переважно змінами з боку ЦНС : психомоторне збудження , страх , непритомність , судоми . У тяжких випадках відзначають набухання та набряку головного мозку , епістатус з наступною зупинкою дихання і серця .

Для абдомінальноговаріанту шоку характерні симптоми «гострого живота » . В таких випадках нерідко ставлять помилковий діагноз . У хворих відзначають незначне зниження АТ , неглибокі розлади свідомості . Відсутні виражений бронхоспазм та дихальна недостатність . Больовий абдомінальний синдром виникає через 20-30 хв після появи перших ознак шоку .

Можливий блискавичний перебіг анафілактичного шоку - виникає криз макро і мікоциркуляції, що веде до клінічної смерті.

Лікування анафілактичного шоку .

Швидке і енергійне лікування має виключне значення при анафілаксії.

1. При блискавичній формі, швидко розпочати штучну вентиляцію легень і масаж серця . Внутрішньосерцево адреналін 1 мл. , або якщо хворий заінтубований 2-Змл. адреналіну на 5мл. фіз розчину ендотрахеально , або внутрішньовенно .

2. В інших випадках після пункції або катетеризації вени вводиться 3-5мл адреналіну спочатку струйно , а далі 3 мл. наЮО мл. фіз розчину в/в крапельно. Починається інфузія 250 мл. 5% розчину альбуміну або 400 мл. поліглюкіну .

3. Лікування ГДН : еуфілін 2,4%-10 мл.використовують у хворих з бронхоспазмом , або інгаляція салбутамола ; при необхідності інтубація трахеї або трахеостомія при набряку гортані; ШВЛ.

4. В великих дозах в/в вводяться глюкокортикоїди ( гідрокортизон , преднізолон , дексаметазон ) для підвищення АТ і стабілізації мембран .

5. При брадікардії атропін 0,1%- 0,5 мл.

6. Антигістамінні препарати - дімедрол 1% - Змл.

7. Якщо алерген було введено в кінцівку то необхідно проксимально накласти жгут і обколоти місце інєкції адреналіном .

8. Якщо реакція розвилась після введення пеніциліну - використовується пеніциліназа по 1000000 ОД в 2 мл. фіз. розчину в/м"язево.

9. Лікування ускладнень ( набряк мозку , набряк легень , ГНН , ГПН ).

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 6 7 8 9 1011