ТОКСИЧНІСТЬ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ФАКТОРИ, ЩО II ВИЗНАЧАЮТЬ

Інсектоакарицид фумігантної дії — пестицид, іц₀ спричинює отруєння шкідливих комах і кліщів унаслідок проникнення в маро- або газоподібному стані через органи дихання.

Кишковий інсектицид — інсектицид, що призводить до загибелі комах унаслідок надходження в їхній організм разом з їжею

Коефіцієнт кумуляції пестицидних речовин — відношення сумарної середньолетальної дози препарату при багаторазовому введенні в організм до середньолетальної дози разового застосування.

Колоїдні розчини — дисперсні системи з розміром часточок від 100 до 1 мкм.

Комбінований пестицидний препарат — препарат, який складається із суміші діючих речовин різного призначення вплив яких поширюється на значну кількість шкідливих організмів.

Контактний гербіцид — препарат з токсичною дієвд в місцях безпосереднього контакту робочої рідини з рослиною.

Контактний інсектицид — інсектицид, що призводить _доі.ігибелі комах при безпосередньому контакті з ними внаслідок проникнення через зовнішні покриви.

Контактний фунгіцид — фунгіцид, що призводить д₀ загибелі збудників грибних хвороб при безпосередньому контакті з ними.

Концентрат емульсії — рідкий або пастоподібний фітофар-макологічний засіб, що містить діючу речовину, розчинник, емульгатор і змивач.

Концентрація — кількість речовини (д.р. або препарату), яка міститься в одиниці маси або об'єму суміші, виражена у відсотках (%).

Метаболізм, пестицидів — перетворення інгредієнтів, які нходять до складу препарату, в живих організмах і навколишньому середовищі під впливом біотичних і абіотичних факторів.

Метод захисту — метод знищення шкідливих організмів.

Механізм пестицидної дії — сукупність і послідовність фізіо-лого-біохімічних та інших процесів на молекулярному, субклітинному і клітинному рівнях, які спричинюють порушення нормальної життєдіяльності організму і його відмирання. Для правильного розуміння механізму дії пестицидів необхідно знати комплекс факторів біотичного і абіотичного характеру, визначальними серед яких є проникнення препаратів в організм людини, тварин і рослин, взаємодія з їх ключовими ферментами, вплив на метаболізм тощо.

Мокре протруювання — протруювання насіннєвого або садивного матеріалу шляхом занурення його в розчин, суспензію або емульсію препарату.

Мутаген — фактор (речовина, агент), спроможний спричинити в організмі зміни спадкових властивостей.

Назва пестициду — ідентифікує його хімічні компоненти і структуру. Така назва наводиться у списку інгредієнтів (складові

частини) на етикетці. Наприклад, хімічна назва діазинону така: 0,0-діетил-0-(2-ізопропіл-4-метил-6-піримідил)тіофосфат. Оскільки хімічна назва пестицидів складна, багатьом з них дається більш коротка проста торгова назва.

Наповнювачі — пасивні інгредієнти, недієві компоненти препаративної форми пестициду. Використовуються з метою розбавляння діючої речовини, підвищення пестицидної дії, безпеки їх використання, поліпшення придатності для вимірювання норм витрати, а також для зручності транспортування, зберігання, застосування і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Норма витрати препарату — для пестицидів кількість препарату (кг, л, г, м³) на одиницю вимірювання (га, м², кг, т). При застосуванні робочих сумішей для обприскування визначається норма витрати води та їх концентрація.

Обприскування викорінююче — застосування пестицидів для боротьби із зимуючими стадіями збудників деяких хвороб та шкідників плодових, ягідних культур і виноградної лози. Проводиться восени чи рано навесні (за відсутності сокоруху).

Отрути — речовини, які, потрапивши в організм різними шляхами в незначних кількостях, вступають у взаємодію з життєво важливими структурами організму і спричинюють порушення його життєвих функцій, що призводить до виникнення хворобливого

стану (отруєння).

Паспортизація об'єкта — документальне засвідчення наявності належних умов для зберігання фітофармакологічних засобів

та роботи з ними.

Персистентність пестицидних речовин — хімічна стійкість пестицидів у навколишньому середовищі.

Пестициди — загальноприйнята у світовій практиці збірна назва хімічних засобів захисту рослин від шкідників, збудників хвороб, бур'янів.

Післядія пестицидів — пригнічення або активізація життєдіяльності поколінь шкідливого організму протягом кількох генерацій під впливом сублетального їх отруєння.

Порогова доза (концентрація) — мінімальна кількість речовини в міліграмах на 1 кг живої маси організму або на 1 л повітря (для газоотруйних речовин), яка спричинює початкові ознаки отруєння.

Препаративна форма пестицидів — склад і співвідношення діючої і допоміжної речовин препарату зі сталими фізико-хімічними властивостями.

Протруйник — препарат для обробки насіннєвого або садивного матеріалу сільськогосподарських культур з метою знищення шкідливих організмів.

| 40 |

Протруювання зі зволоженням —протруювання насіннєвого або садивного матеріалу препаратом з додаванням відповідної кількості води.

Протруювання змочуванням — протруювання насіннєвого ибо садивного матеріалу із застосуванням рідких протруйників у кількості не більш ніж 1 дм³ на 100 кг насіння з наступним просушуванням.

Регламенти застосування пестицидів — сукупність вимог щодо їх застосування.

Регулятори росту і розвитку комах — загальний клас природних і синтетичних сполук, які беруть участь у регулюванні росту і метаморфозу у комах (ювеноїди, інгібітори ювенільних гормонів їм ін.).

Регулятори росту рослин — природні або синтетичні сполуки, які змінюють швидкість і напрямок окремих процесів онтогенезу рослин (проростання насіння, коренеутворення, закладання генеративних органів, достигання тощо).

Реєстраційний номер пестициду надається йому при реєстрації Укрдержхімкомісією.

Резистентність — стійкість організму до впливу різних факторів, у тому числі хімічних сполук і біологічних агентів.

Репелент — хімічна сполука, що використовується переважно для відлякування комах та інших тварин, які шкодять людині, свійським тваринам або корисним рослинам.

Ретарданти — речовини, які знижують ріст рослин, що призводить до вкорочення стебел та пагонів.

Робоча суміш для обприскування — дисперсна система, яка ■-владається здебільшого із трьох компонентів: розчинника (дисперсійне середовище, частіше вода, інколи масло); тонкоподрібнених Часточок пестициду, які перебувають у завислому стані в основному середовищі (дисперсна фаза); допоміжних речовин — інгредієнтів, пні сприяють поліпшенню якості робочої суміші.

Родентицид — хімічна сполука для боротьби з гризунами.

Розчин — рідина, в якій тверда речовина розчиняється повністю. Розчинами є молекулярно-йонні системи з розміром частинок І мкм, за якого нівелюється різниця між дисперсною фазою і дисперсійним середовищем.

Рядкове застосування пестицидів — обприскування просапних культур, за якого робочий розчин розподіляється безпосередньо на рослини в рядках.

Санітарія — застосування на практиці гігієнічних заходів, які спрямовані на поліпшення стану здоров'я населення, запобігання виникненню захворювань.

Середня смертельна (СД), або летальна (ЛД), доза — доза, яка спричинює загибель половини дослідних тварин.

Синергізм — підвищення рівня токсичності суміші препаратів порівняно з токсичністю її окремих компонентів.

Системний гербіцид — гербіцид, здатний проникати в рослини і спричинювати їх відмирання.

Системний інсектицид — інсектицид, здатний проникати в рослини, рухатись у їхніх тканинах і спричинювати загибель комах.

Системний фунгіцид — фунгіцид, який проникає в рослинний організм, поширюється по судинній системі і захищає його протягом певного періоду від хвороб, що спричинюються грибами.

Спрямоване застосування гербіциду — обприскування гербіцидами вегетуючих бур'янів за умови виключення безпосереднього потрапляння робочої рідини на культурні рослини.

Стерилянти — хімічні сполуки, які при введенні в організм позбавляють його здатності до розмноження.

Стимулятори росту рослин— речовини, здатні в дуже малих концентраціях значно прискорювати ріст рослин, у вищих дозах виявляють пригнічувальну дію. Поділяються на штучні та природні.

Стійкість індивідуальна — стійкість шкідливого організму

до однієї окремо взятої хімічної сполуки.

Стійкість групова — стійкість шкідливого організму до двох або кількох речовин, подібних за хімічним складом, механізмом дії, які належать до однієї хімічної групи.

Стійкість перехресна — стійкість до однієї або кількох речовин різних груп як за хімічним складом, так і за механізмом дії, що виникає після використання одного препарату.

Стійкість пестицидної речовини у довкіллі — здатністьпрепарату відповідний час зберігати свої властивості залежно від впливу на нього зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Стійкість специфічна (набута) — властивість шкідливого організму виживати та розмножуватись за наявності хімічної сполуки, яка раніше пригнічувала його розвиток.

Стійкість шкідливого організму до пестицидів (резистентність) — біологічна властивість шкідливого організму протистояти токсичній дії пестицидів.

Сублетальна доза пестицидної речовини — доза препарату, яка при одноразовому введенні спричинює порушення функції організму без смертельних наслідків.

Суспензія — механічна суміш змочуваного порошку і рідини, в якій препарат не розчиняється, а перебуває у завислому стані. Рідина, яка містить тверді часточки розміром від 1до 65 мкм.

Токсичність — здатність хімічних сполук у певних дозах виявляти негативну дію на життєдіяльність організму людини, тварин, рослин, у зв'язку з чим виникає отруєння з летальним ефектом.

Токсичність пестицидних речовин — властивість препарату у певних кількостях порушувати нормальну життєдіяльність шкідливого організму і спричинювати його загибель.

Тривалість пестицидної дії препаратів — інтервал часупісля застосування препарату, протягом якого він зберігає дію на шкідливий організм.

Утримуваність пестицидних препаратів — властивістьпрепаратів зберігатися на оброблюваній поверхні об'єкта, що підлягає захисту від шкідливого організму.

Фунгістатичний засіб — хімічна речовина, здатна гальмувати ріст грибів.

Циркуляція пестицидних речовин у довкіллі — переміщення їх у навколишньому середовищі під впливом фізичних і біологічних факторів із місць первинного застосування в інші ареали.

1.7. ТОКСИЧНІСТЬ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ФАКТОРИ, ЩО II ВИЗНАЧАЮТЬ

Основним критерієм оцінки можливості використання хімічних сполук як пестицидів є висока токсичність для шкідливих організмів. При цьому придатність препарату для хімічного захисту рослин ішзначається кількістю речовини, за якої виявляється його токсична дія і ступінь цієї дії. Виходячи з цього, пестицидом слід вважати гаку речовину, яка в означено малій кількості викликає в живому організмі патологічні зміни, що призводять до смертельного наслідку. Токсична дія — це негативний вплив, що виявляється на молекулярному, клітинному, тканинному рівні.

Після проникнення у клітину пестициди вступають у хімічні реакції з білковими та іншими компонентами клітини, змінюють активність ферментів. У результаті цього відбуваються порушення фізіологічних функцій клітин. За певних умов ці порушення призводять до летального наслідку. При цьому одна й та сама речовина у невеликій кількості може виявляти стимулювальну, а у більшій дозі — отруйну дію на живий організм.

Дія токсикантів може бути місцевою, загальною або резорбційною (від лат. resorbcia — всмоктування), коли токсикант поширюється по організму. При резорбційній дії препарат може впливати на окремі органи або на весь організм. Як при місцевій, так і при резорбційній дії він може впливати на окремі клітини і органи (пряма дія) або викликати зміни в інших органах (опосередкована дія).

Часто пестициди впливають в основному на певну систему, наприклад нервову. Це має місце при низьких концентраціях; за високих концентрацій препарат діє на всі клітини, тканини і елементи органів, а також на всі функції органа. Такий вплив називається функціональним.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒